- розчулення
- —————————————————————————————розчу́ленняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розчулення
Смотреть что такое "розчулення" в других словарях:
розчулення — я, с. Почуття, стан приємної схвильованості, зворушеності … Український тлумачний словник
розпускати — а/ю, а/єш, недок., розпусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Відпускати (всіх чи багатьох), звільнивши від виконання якихось завдань, обов язків. || Звільняти з роботи, служби. || Припиняти діяльність якої небудь організації, установи, виборного … Український тлумачний словник
слізливий — рідко сльозли/вий, а, е. 1) Який часто плаче; плаксивий. || Який сльозиться (у 1 знач.). 2) перен. Надмірно чутливий (про людину). || Сповнений особливої чутливості, який викликає розчулення; сентиментальний … Український тлумачний словник
